Трамп робить Європу великою знову: як політика США змінює старий континент.

Президент США Дональд Трамп активізує процес європейської інтеграції. Незважаючи на те, що він не отримає Нобелівську премію миру, можливо, йому буде присуджена премія Карла Великого за його внесок у європейську єдність, повідомляє Гідеон Рахман з Financial Times.

Трамп провокує Росію, підриває довіру до НАТО, загрожує ЄС тарифами і підтримує ультраправих в Європі. Це змушує ЄС рухатися вперед. Фундаментальні кроки до європейської інтеграції, які існували без змін десятиліттями, зараз набирають обертів, зауважує автор.

«Є три ключові напрямки, на які варто звернути увагу. Перше - європейська оборона; друге - спільний європейський борг; третє - усунення розриву між Великою Британією та ЄС», - пише Рахман.

Багато європейських лідерів вбачають загрозу у США під керівництвом Трампа, хоча декілька з них не висловлюють її відверто з дипломатичних міркувань. Вони також розуміють, наскільки сильно вони залежать від американської військової підтримки, яка функціонувала впродовж останніх вісімдесяти років у трансатлантичному альянсі.

«Це стосується не лише грошей. Найбільша залежність полягає у американських технологіях та озброєнні. Європейці бачать складність, з якою українці стикаються після того, як адміністрація Трампа припинила постачання розвідданих та озброєнь. Тому Європа продовжує підтримувати американську військову підтримку, але готується до можливості відмови від неї найшвидше», - підкреслює Рахман.

В результаті було вирішено дозволити Європейській комісії привернути 150 млрд євро для розвитку оборонної промисловості ЄС. Ці нові кошти, ймовірно, будуть використані в галузях, де залежність Європи від США найбільша, наприклад, у сфері протиповітряної оборони.

«Останні "послуги" Трампа для Європи - прискорення післябрекзитного зближення між ЄС та Великою Британією. Лідери Франції та Великої Британії, Кір Стармер та Еммануель Макрон, вже співпрацюють з питань України. Вони можуть створити потужний союз разом з Ангелою Меркель», - зауважує автор.

Рахман стверджує, що на шляху до більшої європейської інтеграції виникнуть розбіжності та перешкоди. Франція та Німеччина вже суперечать щодо того, як саме повинен використовуватися новий оборонний фонд ЄС. Кожен конфлікт буде посилювати скептицизм тих, хто вважає, що Європа ніколи не зможе досягти згоди.

«Але на шляху до створення Європейського Співтовариства з вугілля і сталі в 1950-х роках та єдиної європейської валюти в 1990-х теж були сумніви і труднощі. Проте, європейські лідери змогли досягти успіху, оскільки політична необхідність угоди була надзвичайно великою. Кожен значний крок до європейської інтеграції був зумовлений геополітичними зрушеннями - спочатку після закінчення Другої світової війни, а потім під час Холодної війни. І так само, завдяки Трампу, ми спостерігаємо кінець трансатлантичного альянсу. Європа вже двічі відповідала на виклики силу і винахідливістю. Вона зможе це зробити і в третій раз», - підсумовує автор.